Народні казки

Читайте народні казки: класичні та повчальні історії для дітей.

Вовки-колядники | аудіо казка на ніч українською
Вовки-колядники | аудіо казка на ніч українською
Жили собі дід та баба. Тримали вони семеро овець, собачку-Жучку, котика-Мурку та теличку-Молодичку.От прийшла зима, Різдво наближалося. Баба накриває святковий стіл, а дід надумав піти пошукати колядників. Іде він, іде, коли раптом бачить — просто стежкою суне зграя вовків.Дід і каже:— Ей, вовки, ходіть до мене поколядувати! Вовки переглянулися та пішли слідом за дідом. Прийшли до хати й почали співати: А у діда, а у баби Семеро овець. Песик-Жучка, Котик-Мурка, Теличка-Молодичка. Винось, діду, овечку! Крутився дід, вертівся — нічого не вдієш, треба нести. Виніс одну вівцю. Вовки з’їли — і знов колядують: А у діда, а у баби Шестеро овець… Винось, діду, овечку! Виніс дід і другу — і та пропала. Тоді знову спів: А у діда, а у баби П’ятеро овець… Винось, діду, овечку! Так тривало й далі: четверта, п’ята, шоста… Поки не з’їли вовки всіх овець дочиста.Коли вже нічого не лишилося, знову затягнули: А у діда вівці були — Він їх нам віддав. Була в нього господарка — Він подарував. Ще зосталась в нього бабця, Бабця молода. Він нам бабу зовсім скоро Винесе сюди! Почув це дід — тут йому розум повернувся. Схопив ломаку та як кинеться на вовків! Ледве вирвалися колядники-вовки з двору живими — тільки пилюка за ними.А дід із бабою відтоді жили спокійно, добра наживали, і дід більше з вовками справ не мав.
Як горобчик зимував | аудіоказки
Як горобчик зимував | аудіоказки
Закінчилася осінь, і настала люта зима. Було дуже холодно, сніг вкрив землю товстим білим покривалом. Маленький горобчик залишився зовсім сам — його батьків обхитрила лисиця і з’їла.Якось пролітала сорока і помітила, що горобчик сумує і зовсім голодний. Співчуття її змусило: вона вирішила віддати всю свою їжу маленькому пташеняті. Горобчик щиро подякував. Так вони проводили зиму: сорока годувала горобчика, а він підростав, міцнів і вчився сам шукати собі їжу. Коли він став дорослим, горобчик почав віднаходити найкращу їжу та ділитися нею зі старою сорокою, яка допомогла йому вижити в холодну зимову пору.Так зав’язалася справжня дружба між маленьким горобчиком і доброю сорокою, яка залишалася з ним і в біді, і в радості.