Будинок із темними вікнами 👁️🏚️🌙

У маленькому селі, де всі знали одне одного, стояв старий будинок із темними вікнами. Ніхто не пам’ятав, хто там колись жив, і ніхто не наважувався туди заходити. Діти, пробігаючи повз, відчували, ніби хтось дивиться на них крізь вікна, хоча будинок був порожній…

Одного разу троє друзів — Олег, Марічка і Тимко — вирішили дізнатися правду.

— Це просто старий дім! — сміливо сказав Олег. — Нічого там нема!

— Але чому ж тоді вночі вікна світяться? — тихо запитала Марічка.

Тимко мовчав, але його серце билося швидше, коли вони наближалися до дверей.

Двері були прочинені. Вітер хитав їх, немов запрошуючи всередину…

Коли діти увійшли, їх зустріла тиша. Всередині було холодно, а підлога скрипіла під ногами. На стінах висіли старі портрети, і здавалось, що очі на них ворушаться…

— Тут нікого немає, — зітхнув Олег.

Але раптом…

ХЛОП! Двері зачинилися самі собою!

— Це вітер… — прошепотіла Марічка, але її голос тремтів.

Діти кинулися до дверей, але вони не відчинялися.

— Давайте пошукаємо інший вихід, — запропонував Тимко.

Вони рушили темним коридором, і тут почули тихий, але чіткий звук…

КРОК… КРОК… КРОК…

Хтось ішов їм назустріч.

Діти застигли. Із тіні вийшло щось…

Це був високий чоловік у старому капелюсі. Його обличчя ховалося у темряві, але очі світилися холодним блакитним світлом.

— Ви прийшли без запрошення… — його голос лунав, як шепіт вітру.

— Ми… ми просто хотіли подивитися… — пробелькотав Олег.

— Ті, хто заходять сюди, вже не повертаються… — прошепотів чоловік і простягнув кістляву руку.

Марічка скрикнула, і всі троє кинулися тікати. Коридори змінювалися, двері зникали, а темрява наче жива охоплювала їх.

— Вікно! — вигукнув Тимко.

Вони стрибнули, розбиваючи скло, і впали у високу траву. Позаду зловісно рипнули двері, а з будинку вирвався протяг, немов зітхання.

Коли діти озирнулися, будинок виглядав так само порожнім, як і раніше. Але в одному з вікон усе ще горіло слабке синє світло… і хтось дивився на них.

З того дня ніхто більше не підходив до будинку з темними вікнами. Але всі знали: якщо зазирнути туди вночі, можна побачити очі, що чекають нових гостей…

Попередня Рибалка і заворожене Царство

Наступна Малий музика Моцарт