Джордж вчиться не боятися темряви
- Автор: Адміністратор
- 25 січня 2026
Одного вечора в будинку Свинки Пеппи стало темно — мама Свинка вимкнула світло, бо настав час лягати спати.
— Надобраніч, мої любі! — сказала мама, поцілувала Пеппу і Джорджа та вийшла з кімнати.
Але щойно стало зовсім темно, Джордж зіщулився під ковдрою.
— Пеппо… мені страшно, — тихенько прошепотів він.
— Чого ти боїшся? — запитала Пеппа.
— Темряви, — зітхнув Джордж.
Пеппа задумалася. Вона сама колись боялася темряви, але тато Свин пояснив їй, що ніч зовсім не страшна.
— Знаєш, Джорджику, темрява — це просто відсутність світла! Вона не може тебе образити. А ще вночі з’являються найкрасивіші речі! Ходімо, я тобі покажу.
Пеппа взяла Джорджа за лапку та відчинила штору. У вікні сяяв великий місяць, а на небі блищали тисячі зірок.
— Дивись, які вони гарні! Це наче чарівні ліхтарики, що освітлюють ніч!
Очі Джорджа округлилися від захоплення.
— А ще… якщо прислухаєшся, ти почуєш, як уночі співають цвіркуни, а вітерець лагідно колише дерева. Це все частина чарівного нічного світу!
Джордж почав слухати та дивитися навколо. Він побачив, як місячне світло м’яко освітлює його улюблені іграшки, а його тінь весело рухається по стіні.
— Ой, моя тінь танцює! — засміявся він.
— Бачиш? Темрява — не страшна, вона просто інша! — усміхнулася Пеппа.
Джордж кивнув. Тепер йому було цікаво, а не страшно.
— Я більше не боюся! Ніч — це чарівно!
Пеппа закуталася у ковдру, а Джордж затишно влаштувався поруч. Скоро він заснув, посміхаючись. А місяць і зірки пильнували його сон, як добрі друзі.
