Єдиноріг і крапля місячного світла

У далекому зачарованому лісі, де дерева шепотіли стародавні легенди, а річки дзвеніли, як музика, жила маленька єдиноріжка на ім’я Веселка 🦄. Вона була не схожа на інших єдинорогів — її ріг не світився, і через це вона почувалася особливою, але самотньою.

— «Щоб ріг засяяв, ти маєш знайти свою справжню силу», — казала їй мудра Совина Королева.

Але що це означало?

Одного вечора ліс охопила тривога: місяць на небі потьмянів, і разом із ним зникли магічні сили всіх чарівних істот. Птахи не могли літати, дерева перестали рости, а світлячки згасли.

— «Тільки крапля чистого місячного світла може повернути рівновагу!» — вигукнув старий Дракон Хмар.

Веселка вирішила, що повинна щось зробити. Вона вирушила в найнебезпечніше місце — на Вершину Вітрів, де жила сама Ніч.

Шлях був складним: річки стали темними і холодними, вітер намагався збити її з дороги, а тіні прошепотіли:

— «Ти не зможеш… Ти не чарівна…»

Але Веселка не зупинилася. Вона вийшла на вершину і побачила згаслий місяць. Він був сумний і самотній.

— «Я можу тобі допомогти?» — тихо запитала вона.

Місяць здивувався.

— «Ти не боїшся мене?»

— «Ні. Я знаю, як це — бути без світла…»

І тоді місяць заплакав. Його сльоза — срібляста крапля чистого світла — впала прямо на ріг Веселки. І сталося диво! Її ріг засяяв яскравіше, ніж будь-коли, осяявши весь світ.

Ліс знову наповнився чарами, птахи заспівали, а світлячки повернулися.

З того дня Веселка зрозуміла: справжня сила — не в магії, а в доброму серці, яке не боїться темряви.

Попередня Щенячий Патруль та Магічне Дерево

Наступна Динозавр Рекс і чарівна зірка