Олень і його відображення

Олень, напившись із кришталевого джерела, побачив у чистій воді своє відображення. Йому дуже сподобалася граційна дуга його розкішних рогів, але він відчув сором через свої тонкі ноги.

— Як так може бути, — зітхнув він, — що я маю таку величну корону, але такі нікчемні ноги?

У ту ж мить олень відчув запах пантери і кинувся навтьоки через ліс. Але його широкі роги зачепилися за гілки дерев, і невдовзі пантера його наздогнала. Тоді олень зрозумів, що ноги, яких він соромився, могли б урятувати йому життя, якби не марні прикраси на голові.

Мораль: Ми часто захоплюємося зовнішнім блиском і зневажаємо те, що справді корисне.

Попередня Дорога додому

Наступна Русалонька Алінка