Про пригоди мікробів
- Автор: Адміністратор
- 25 січня 2026
У невидимому світі, де все таке крихітне, що його можна побачити лише через чарівне скло мікроскопа, розкинулося гамірливе містечко Живчик. У цьому містечку жили мікроби — малесенькі створіння, які могли бути і добрими помічниками, і справжніми бешкетниками.
Одного сонячного дня в Живчику з’явився новий мешканець — мікроб на ім’я Біффі. Він був із родини Добрих Мікробів, які жили в районі Кишківник. Біффі мав особливу магію: він умів перетворювати їжу на енергію, щоб усе містечко було бадьорим і веселим. Його сусіди, мікроби Лакто і Фермі, теж були добряками. Лакто робив смачні вітаміни, а Фермі тренував захисників Живчика, щоб ті проганяли чужаків.
— Біффі, — казав Фермі, — ми, добрі мікроби, як садівники: дбаємо, щоб усе в Живчику росло й цвіло! Без нас містечко не могло б працювати.
Біффі любив свою роботу, але одного дня почув тривожні новини. У районі Рот, де завжди було гамірно, з’явилися бешкетники — мікроби на чолі з лихим Стрепі. Ці мікроби не хотіли допомагати. Вони влаштовували хаос: робили зуби жовтими, викликали біль у горлі й навіть псували настрій усьому містечку!
— Ха! — хвалився Стрепі. — Ми, бешкетники, любимо пустувати! Скоро ми захопимо весь Рот, а потім і весь Живчик!
Біффі не міг цього допустити. Він зібрав своїх друзів і побіг до Великої Ради Живчика — мудрої пані Імуні, яка знала, як захистити містечко. Імуні виглядала як величезна книга, повна чарівних заклинань проти бешкетників.
— Пані Імуні, — сказав Біффі, — Стрепі та його банда псують Рот! Як нам їх зупинити?
Імуні лагідно всміхнулася і відповіла:
— Біффі, ви, добрі мікроби, уже робите велику справу, підтримуючи Кишківник. Це дає мені сили боротися з бешкетниками. Я пошлю своїх охоронців — білі клітини, щоб прогнати Стрепі. Але ви можете допомогти! Попросіть господаря Живчика їсти більше йогурту, яблук і моркви — це ваша улюблена їжа, від якої ви стаєте сильнішими. А ще нехай він п’є воду і добре спить!
Біффі зрадів і помчав назад до Кишківника. Він із друзями почав старанно переробляти смачну їжу, яку приносив господар. Лакто робив вітаміни, Фермі тренував захисників, а Біффі додавав усім енергії. Тим часом пані Імуні послала білі клітини — вони були як хоробрі лицарі в блискучих обладунках. Клітини оточили Стрепі та його банду в районі Рот і прогнали їх геть!
Після перемоги Біффі влаштував у Кишківнику велике свято. Усі добрі мікроби танцювали й співали:
— Ми маленькі, але дуже потрібні! Ми дбаємо про Живчик, а бешкетники нам не страшні, коли ми разом!
Стрепі, зрозумівши, що з добрими мікробами не посперечаєшся, утік із Живчика й більше не повертався. А Біффі та його друзі продовжували працювати, щоб містечко було здоровим і щасливим. Вони знали: коли господар їсть корисну їжу і дбає про себе, Живчик стає найчудовішим місцем у світі!
Кінець.
