Як дід ходив до школи

Жив-був собі бідний дід. І от якось надумав піти до сільської управи. Там зустрів учителя — той стояв із сигарою в зубах. Дід йому каже:

— Курите! Знову курите!

Учитель усміхнувся:

— А може, й ви закурите, діду? — і простягає сигару.
Дід дивиться на неї та й питає:

— Скажіть, пане учителю, як це ви курите дорогі сигари, а в мене й на простий тютюн грошей нема?

— Бо я в школі вчився, — відповів учитель.

Іде дід додому та думає: «А піду і я завтра до школи — може, й мені пощастить».

Наступного ранку приходить до школи.

— Що вам, дідусю? — запитує учитель.

— Та хочу вчитися.

— Ех, дідусю, трохи ви запізнилися…

— Ну, тоді бувайте здорові…

Але на другий день дід знову з’явився, ще й раніше.

— Що вам, дідусю?

— Учора ви сказали, що я трохи запізнився, то ось я — ще зранку!

Учитель засміявся:

— Та я не це мав на увазі. Ви не на урок запізнились — вас уже пізно вчити, бо ви надто старі.

— І то правда, — зітхнув дід.

Пішов додому. А дорогою — дивиться, лежить сумка. Підняв, відкрив — а вона повна грошей! Зрадів дід, приніс додому, показав бабі — і зажили вони, як у казці.

Та от якось посварилися. Дід бабі щось різко сказав, та й ще й по потилиці стукнув. Образилася баба, розсердилася, пішла — і донесла в управу, що дід, мовляв, чужу сумку з грішми забрав.

Забрали діда в поліцію — допитують, сварять, навіть б’ють. Тут і справжній господар сумки знайшовся — пан якийсь.

Викликали діда до суду. Суддя питає:

— Діду, ти гроші знайшов?

— Знайшов.

— А коли саме?

— Та коли до школи ходив.

Суддя глянув на діда: старий, сімдесят літ. А той пан — молодий ще. Подумав-подумав і каже:

— Ні, не його це гроші.

Отак і залишилися ті гроші дідові.

Попередня 101 далматинець (версія Дісней)

Наступна Друг у великих вухах (Булінг) | аудіоказка на ніч