За гроші все зробиться

Жив собі в одному селі бідний чоловік із жінкою. Усе їхнє багатство складалося лише з одного цапа. Куди б чоловік не йшов — завжди той цап тупцяв слідом.

Одного разу пішли вони разом у ліс по дрова. Чоловік рубає, а цапик під кущем щось копає копитами. Копав-копав — та й вигріб невеличкий котелик із грошима.

Чоловік як угледів — аж засяяв від радості. Дрова кинув, гроші забрав та й додому:
— Жінко, тепер будемо жити, як люди! Наш цап скарб відкопав!

З того часу зажили вони в достатку. У вдячність господар дозволив цапові жити, як справжньому членові сім’ї: спав він на ліжку, їв за столом, усе як у людей.

Минув час, постарів цап і згинув. Засмутився чоловік та й каже жінці:
— Такий добродій нам був, треба його поховати, як людину.

Зробили цапові домовину. Чоловік іде до священика:
— Отче, чи не могли б ви похоронити мого цапа?

Священик аж руками розвів:
— Та хто ж таке чув, аби священик йшов хоронити цапа?!

А чоловік йому тихенько:
— Похороніть, отче, бо цап гроші залишив…

Священик аж усміхнувся:
— Е-е, давно би ти так сказав!

І справді похоронили цапа, як людину. Бо, як кажуть у народі: за гроші все зробиться.

Попередня Що краще?

Наступна Чому вітер прозорий